Наслідки отримання Україною кредиту МВФ
« Культура і освіта в Кременчуці | Дніпропетровський медіамагнат »
Позитивний результат може бути досягнутий тільки в тому випадку, якщо кредитні засоби підуть на інвестиції в розвиток реальної економіки. Але сподіватися на це, на жаль, не доводиться», - сказав він.
Михайло Крапівко упевнений, що кредити Міжнародного валютного фонду є засобом порятунку країни від дефолта. «Я знаю, що перший транш кредиту МВФ був зарезервований на поповнення золотовалютних резервів. За останній місяць вони істотно виснажилися, оскільки Національний банк України проводив валютні інтервенції, направлені на підтримку курсу гривни.
Гроші виділятимуться «дрібними дозами», що дає гарантію того, що вони будуть витрачені на стабілізацію економічної ситуації. Може бути і негативний ефект від кредиту МВФ, якщо його раздерібанят певні особи, користуючись своїми посадовими повноваженнями.
В обмін на надання кредиту МВФ висуває свої вимоги, і серед них є декілька непопулярних, як в народі, так і в політиці. Так, МВФ вимагає, щоб ми не зближували рівень мінімальної зарплати з прожитковим мінімумом, тобто, не підвищували соціальні виплати. Можливо, це небагато стримає інфляцію.
Також МВФ хоче, щоб ціни на енергоносії для різних категорій споживачів були зрівняні. Це означає, що для населення ці показники підвищуватимуться, а для промисловців - знижуватися. По досвіду відомо, що беззаперечне виконання всіх вимог Міжнародного валютного фонду не вивело ще жодну країну з критичної ситуації».
За словами Ігоря Огородника, кредитна угода України і МВФ засекречена. «Ніде ми не знайдемо повного тексту угоди про умови, на яких МВФ погодився надати кредит Україні. Цей документ засекречений, тому український народ не зможе ознайомитися з вимогами Фонду повною мірою і проаналізувати їх. Одна з вимог МВФ - негайне відкриття ринку землі.
Tags: гріш, економіка, країна, кредит, криза, ринок, україна
Статті
Схожі записи
- Українці - дискримінована нація (07.04.2009)... Друкуємо його текст з незначними скороченнями. Високошановний Віктор Андрійович! Ми у котрий раз вимушені констатувати, що українці до цих пір є дискримінованою нацією на своїй етнічній території. Особливо гірко про це говорити вже в «послеоранжевой» Україні, коли наші надії на поліпшення стану функціонування української мови, розширення об'єму книгодрукування, теле- і радіомовлення українською мовою ...
- Десятиліття Дніпропетровського Університету економіки і права (02.03.2009)... Зараз - вже тисячу. Але річ навіть не в тому, що студентів стало більше. А в тому, що дипломи випускників Дніпропетровського університету економіки і права котируються вже не тільки в Україні, але і за її межами. До ювілею рідного вузу прислали поздоровлення навіть його колишні студенти із Сполучених Штатів - там віддали належне їх знанням ...
- Професіонали майбутнього Нові маркетингові технології (01.04.2009)... серед слухачів мастер-классов оголошений спеціальний конкурс по розробці маркетингового кейса із застосуванням інструментів латерального маркетингу. Розроблені студентами кейси можуть бути втілені в моделі бізнесу, що діють, на вітчизняному ринку. Оцінювати представлені конкурсні роботи буде професійне жюрі, до складу якого входять представники МТС, вузів-учасників, видання Marketing Media Review і студентській організації AIESEC. Переможці конкурсу отримають цінні ...
- Що вуз прийдешній нам готує (21.03.2009)... Хороших програмістів готують в Київському університеті ім. Т.Шевченко на факультеті кібернетики і прикладної математики. Системних адміністраторів - Національний авіауніверситет». Що стосується регіональних вузів, то Тетяна Богачева виділила Львівську політехнікові, Дніпропетровський державний і Донецький національний університети. На думку експерта, ці заклади готують як програмістів, так і системних адміністраторів вищого рівня, які завжди будуть затребувані. ...
- У яких вузах учать краще всього (12.03.2009)... За даними Конфедерації працедавців, 42% безробітних - юристи і економісти. При цьому гостро не вистачає інженери, будівельники, технологи, а молодь поступати на ці спеціальності не поспішає. Ось і виникає «розрив» між потребами ринку праці і системою освіти: готують тих, кого вже не треба, і не готують тих, кого потребує реальний сектор економіки вже зараз. ...
